Головна
Наші Майстри
Фото та Відео
Контакти

Будзинська Н.

Матеріали з розкопок Вишгороду 1970-х - 1980-х рр.

в колекції Музею історії міста Києва


Серед археологічної колекції Музею історії міста Києва (близько 70 тис. одиниць) значне місце займають матеріали з розкопок давнього Вишгороду 1936-1937 рр. та 1970-х – 1980-х рр.

Під час створення експозиції у 1982 р. давньому Вишгороду був присвячений окремий розділ, оскільки це давньоруське місто протягом всього періоду Київської Русі було одним із значних економічних, політичних та культурних центрів і важливим стратегічним пунктом, що входив у систему оборони столиці Київської держави. Вишгород відігравав роль потужної фортеці на підступах до Києва. Укріплення Вишгорода були збудовані, певно, за часів княгині Ольги, яка заснувала тут свій заміський маєток. Після Ольги Вишгородом, як важливим стратегічним пунктом, цікавилися руські князі. Нерідко, під час воєнної небезпеки, вони залишали Київ і переходили у Вишгород.

Невеликий, але цінний комплекс матеріалів з розкопок Т.М. Мовчанівського 1936-1937 рр. складається з кількох скляних фрагментів посудин та прикрас: браслетів, намистин, прикрашених емалевим орнаментом жовтого, коричневого та бірюзового кольорів, двох щиткових перснів темно-фіолетового кольору; виробів із бронзи: фрагментів хоросу, двох скроневих кілець, фібули, пластинчатого браслету, двох книжних застібок, а також залізних цвяхів та наконечників стріл.

У 1972 р. розкопки, що проводилися у східній частині дитинця Середньодніпровською експедицією Інституту археології АН УРСР (керівник – В.Й. Довженок, начальник загону - В.В. Чумаченко), продовжуючи роботи попередніх років (1934-1937 рр., 1947 рр.), дали велику кількість цікавих матеріалів: пряслиць різних форм – біконічних, тюльпаноподібних, бочкоподібних; скляних браслетів – круглих, гранованих, плоско-випуклих переважно жовтого, синього та зеленого кольорів. З цих же розкопок в колекції Музею історії Києва зберігаються вироби із заліза: кілька пряжок, дужки відерні, писало, кінська підкова та шпора. Цікавою є глиняна іграшка- свистулька циліндричної форми на двох «ніжках», прикрашена коричневою поливою. Подібні іграшки були поширені в Києві і досить часто зустрічаються під час розкопок київських садиб.

Серед знахідок особливо цікавим був залізоплавильний горн хорошої збереженості, близький до відкритих двох у 1947 р., що свідчило про те, що, безперечно, в цій частині дитинця знаходився виробничий комплекс, пов'язаний ыз залізоробним виробництвом.. Це підтвердилося роботами Київської археологічної експедиції ІА АН УРСР та історичного музею з дослідження південно-західного та північно-західного плато городища 1979-1981 рр. (керівники – В.М.Зоценко, Л.В.Пекарська). Під час цих розкопок було знайдено рештки виробничих горнів, шлаку, що утворився в результаті сиродутного способу виготовлення заліза, а також напівземлянок, що були майстернями для обробки заліза.

Матеріали розкопок 1979-1981 рр., що зберігаються в Музеї історії міста Києва, змальовують Вишгород як значний ремісничий центр, де були зосереджені такі галузі виробництва як залізодобувне та залізоробне, гончарне, ювелірне, склоробне. Розкопками виявлено значну кількість залізних ножів, ножиць, кресала, пряжки, ключі, замки, наконечники стріл. Велика кількість кераміки X - XI ст. переважно орнаментована лінійним або хвилястим орнаментом. На деяких екземплярах – орнамент у вигляді шнура або гребінця. Багато горщиків мають клейма на денцях: у вигляді кола (на деяких із них – кола, вписані одне в одне – радіальні); з клеймами у вигляді прямоконечного хреста; одне клеймо – у вигляді знака Рюриковичів (близький знак на ливарній формочці, знайденій Хвойкою в садибі Петровського у Києві – родовий знак Юрія Долгорукого); ще одне – у вигляді антропоморфної фігурки, вписаної у коло. Багато представлено «амфорок київського типу». Серед них виділяється невеличка посудинка, що нагадує «амфорку київського типу», але менших розмірів (Н - 9 см, Д - 3,5см), вкрита поливою жовтого кольору, напевно, для зберігання парфум. В колекції музею зберігаються також поливні плитки трикутної та прямокутної форми жовтого, блідо-зеленого, коричневого кольорів, характерні давньоруські двохярусні світильники.

Розкопки 1979-1981 рр. дали також велику кількість скляних виробів. Це кубки різних форм (цілі та фрагменти) – конічні, широкогорлі, в основному жовтого кольору, браслети різних форм – гладкі, виті, псевдовиті, плескато-випуклі, трикутні, досить рідкісні прямокутні. Кольорова гама широка – сині, коричневі, з жовтим, червоним, зеленим відтінками, бірюзові, фіолетові; знайдено два фрагменти перснів: круглощитковий (жовтого кольору) та гладка обручка (зеленого кольору), намистини жовтого, зеленого, бірюзового кольорів.

Вироби з кольорових металів представлені бронзовими браслетами різних форм: пластинчаті з гравірованим орнаментом у вигляді хреста, з пуансонним орнаментом, кручені, виті; дві пряжки – прямокутна та овальна; культовими речами – фрагментом бронзового хоросу та бронзовим натільним хрестиком XII ст., який дослідники вважають виробом новгородських майстрів.

Під час розкопок трапилися фрагменти дерева та деревообробні знаряддя: струг, долото, пилки, а також залізні речі хатнього господарства та побуту: ножі, скоби, замки трубчасті, цвяхи, дужки відерні.

В музейній колекції зберігаються й речі імпортного виробництва. До них належать візантійські амфори ХІІ-ХІІІ ст. грушоподібної форми двох типів: 1) з невеликими ручками і слабовираженою шійкою, 2) з високими ручками і видовженою горловиною. Велика кількість фрагментів амфорної тари. На деяких із них – графіті, нанесені вже по готовому, випаленому виробу, що може свідчити про місцеве походження цих графіті й приналежності їх до геральдичних знаків мешканців садиб, де дані амфори були знайдені.

Імпортне скло представлене фрагментами вінця кубка фіолетового кольору, стінками посудин блакитного кольору, одна з яких вкрита білим лінійним орнаментом. На думку спеціалістів, структура скла характерна для продукції близькосхідних та візантійських склоробів і датується XII ст.

Досить цікавою знахідкою є срібна монета-денарій англійського короля Етельреда, що відноситься до типу «довгий хрест» (Д - 19,5 мм). Ці монети карбувалися в 997- 003 рр. в Ютландії та Скандинавії. У верхній частині монети – два отвори. По повздовжній вісі чеканки – сегментований злам.

Знахідки виробів іноземних майстрів свідчать про значну роль, яку відігравав Вишгород у зовнішній торгівлі Давньої Русі як вузловий пункт, через який йшли товари, зокрема з Візантії, скандинавських та близькосхідних країн.

У кінці 1980-х рр. збірка Музею історії міста Києва поповнилася цікавими експонатами з археологічних розвідок, що проводилися Інститутом археології спільно з Музеєм історії міста Києва у 1985 р. Серед бронзових виробів виділяються пластинчатий перстень зі щитком, по свій площі якого – орнамент у вигляді гравірованих перехрещених ліній (персні з хрестоподібними знаками були розповсюджені з X ст. по всій території Середнього Подніпров'я), ремінний наконечник п'ятикутної форми з рослинним орнаментом, пряжка, бляшка, а також фрагмент хороса X - XI ст. Скляні прикраси представлені колекцією браслетів XI - XIII ст. – витих та круглих – синього, зеленого та чорного кольорів; вироби з заліза – цвяхами, ножами, а також ключем від давньоруського трубчастого замка.

Найбільш цінні з розглянутих матеріалів з розкопок Вишгороду були представлені в колишній експозиції, яка містилася в Кловському палаці з 1982 р. Решта колекції зберігається в археологічних фондах в будинку Петра І на Подолі.

10 березня 2004 року Музей історії міста Києва було закрито для відвідування. Музейне зібрання було спаковано у 2 тис. контейнерів, перевезено та складовано у декілька ярусів на 4-му та частково 5-му поверхах Українського дому. У такому стані вони знаходяться й нині. Музей до цього часу перебуває в Українському домі «тимчасово», на правах оренди. Сподіваємось, що проблема з Музеєм історії міста Києва не залишиться поза увагою влади, і кияни ще зможуть насолоджуватись спілкуванням з історичним минулим давньої столиці Київської Русі та інших давньоруських міст, зокрема, Вишгороду.